Рак – це одна з найнебезпечніших та найпоширеніших хвороб нашого часу. Він може вражати різні органи та системи, що у свою чергу зумовлює різні симптоми та біль у пацієнтів. Однак не завжди мінімальний біль свідчить про розвиток ракового процесу. У цій статті ми розглянемо, коли варто звернути увагу на сильні болі і як вони пов'язані з раком.
Одна з основних причин появи болю при раку – зростання пухлини. Початок болю залежить не тільки від типу раку, але і від його розташування та стадії розвитку. Перші ознаки, які можуть вказувати на початок ракового процесу – це місцевий біль та дискомфорт. Пізніше, зі збільшенням розмірів пухлини, симптоми можуть посилюватись і ставати більш інтенсивними.
Однак кожен випадок болю при раку унікальний. Деякі пацієнти можуть відчувати сильний біль на ранніх стадіях раку, в той час як інші можуть не відчувати жодних симптомів до пізнішого етапу захворювання. Тому, дуже важливо звернути увагу на будь-які зміни в своєму організмі та відвідати лікаря у разі появи больових симптомів, особливо якщо вони стають дедалі сильнішими та тривалішими.
| Стадія раку | Початок сильних болів |
|---|---|
| Стадія 0 | Не виникають сильні болі |
| Стадія I | Рідко виникають сильні болі |
| Стадія ІІ | Може виникати легкий біль |
| Стадія ІІІ | Болі часто виникають |
| Стадія IV | Сильні болі є характерними |
Коли виникає біль при раку?
Больовий синдром на ранній стадії онкопатології виникає у кожного другого пацієнта. Зростаюча пухлина дає неприємні відчуття вже 80% хворих.На останніх стадіях захворювання помірний або сильний біль відчувають 95-97% ракових хворих.
Як відчувається біль при раку?
В онкологічного пацієнта біль буває часто: це гостра біль після операції, гостра біль при ускладненнях хіміотерапії та хронічна біль при променевих ушкодженнях м'яких тканин, гостра біль при взяття аналізів крові та введення ліків, хронічна біль від пухлини, що розвивається, і зростаючих метастазів.
Який найболючіший вид раку?
Серед онкологічних захворювань рак підшлункової залози вважається найнебезпечнішим, тому що він мало вивчений і майже не має симптомів. Його зазвичай виявляють на пізніх стадіях, коли лікування малоефективне.