Воля – це здатність людини самостійно приймати рішення, засновані на власному бажанні та переконанні. Головною особливістю волі є активність особистості, яка проявляється у її здатності керувати своїми вчинками та діями. Воля допомагає нам контролювати свою поведінку та прагнути до досягнення поставленої мети.
На відміну від волі, волевиявлення – це конкретне прояв волі у світі. Це дії та вчинки, які відображають наші наміри та рішення. Волевиявлення дозволяє нам робити дії, спрямовані на досягнення наших цілей та бажань.
Основна відмінність між волею та волевиявленням полягає в тому, що воля – це внутрішня здатність людини, а волевиявлення – це її зовнішній прояв. Воля лежить в основі нашого вибору та рішення, а волевиявлення дозволяє нам діяти згідно з цими виборами та рішеннями. Таким чином, воля та волевиявлення взаємопов'язані та доповнюють один одного, формуючи нашу особистість та визначаючи нашу активність у світі.
| Концепція | Визначення |
|---|---|
| Воля | Здатність свідомо приймати рішення та діяти відповідно до них. Є основою волевиявлення. |
| Волевиявлення | Вираз волі через рішення, вчинки чи слова. Є результатом вольової діяльності. |
| Суттєва особливість | Воля – внутрішня здатність, частина особистості. Волевиявлення – конкретне вираження волі у світі. |
| Зв'язок | Волевиявлення є виявом волі. Без волі неможливе волевиявлення, а волевиявлення є наслідком вольової активності. |
| Відмінності | Воля – внутрішня якість, орієнтація те що, що хоче суб'єкт.Волевиявлення – зовнішній прояв волі через дії чи слова. |
У чому різниця між волею та волевиявленням?
Воля визначається як бажання, свідомий намір і рішення зробити угоду, волю-виявлення – як спосіб вираження волі назовні [5, с. 77].
Що означає Воля та волевиявлення в угоді?
Волевиявлення – вираз волі особи зовні, завдяки якій вона стає доступною для сприйняття інших осіб. Волевиявлення – це суть самої угоди. Внутрішня воля, На відміну від волевиявлення, недоступна зовнішньому сприйняттю та впливу права.
Які можуть бути угоди?
- Односторонні та багатосторонні угоди
- Відплатні та безоплатні угоди
- Консенсуальні та реальні угоди
- Каузальні та абстрактні угоди
- Термінові та безстрокові угоди
- Умовні та безумовні угоди
- Фідуціарні угоди