Монасти́р (грец. μοναστήριον від грец. μόνος «один, самотній») релігійна громада ченців або черниць, що має єдиний статут, а також єдиний комплекс богослужбових, житлових, господарських будівель, які їй належать.Похожі
«МОНАСТИР» – Словникове слово, тобто слово, нормативне написання якого закріплено в орфографічних словниках. Синім кольором з нижнім підкресленням позначено букву, яку не можна встановити за допомогою орфографічного правила (орфограми), тому написання слова «монастир» слід запам'ятати.
У деяких монастирях ченці та черниці жили разом; іноді жіночі монастирі приписувалися до чоловічих і керувалися ігуменами. Гуртожильний устрій монастирів був панівним; у значній їхній частині кожен чернець мав своє господарство, жив окремо, і лише для богослужіння вони сходилися разом.