У результаті поміщиками стали називати власників земель, населених та оброблюваних селянами; на відміну від землевласників — тих, які володіли землею без селян. Після скасування кріпосного права внаслідок реформи 1861 року, поміщиками називали землевласників із спадкових дворян.
Поміщик — дворянин — землевласник, який має маєток, вотчинник у Росії кінця XV — початку XX ст. Дворяни – узяті на службу при дворі князя вихідці з молодшої дружини, які виконували військові, господарські та грошові доручення за право користуватися земельним наділом разом із закріпленими за ним селянами.
Селяни отримували готівку кількома способами. Вони продавали на ринку сільськогосподарські продукти та товари ремісничого виробництва. Чоловіки йшли у відхід — тимчасово працювали у місті чи господарстві іншого поміщика. Крім цього селяни могли позичати гроші в борг під відсотки.